Опис досвіду

Опис  педагогічного досвіду

вчителя правознавства Заслуцького НВК Васильчик О.О.

«Формування елементів правової культури учнів»

Я маю право жити на землі,

Творити, дихати, учитись.

Примножувать багатства всі її,

Своєю Україною гордитись.

        Актуальність теми

     Нині в Україні відбувається становлення громадянського суспільства, державної правової системи. Демократизація суспільних відносин сприяє активності особи як суб’єкта цих відносин. Це зумовлює необхідність отримання учнями знань про державно-правові явища, які є одним з провідних засобів впорядкування суспільних відносин і без яких сьогодні не може обійтися жодна  людина.

     Маю стійке переконання, що кожний справжній вчитель повинен формувати свою власну педагогічну систему, яка допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях. Завдання моє, як вчителя, - обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми.

    Становлення України як правової, демократичної, соціальної держави передбачає високий рівень правової культури кожного громадянина і суспільства в цілому, яка тісно пов’язана з загальною культурою суспільства, ґрунтується на її засадах, слугує відображенням її розвитку. Разом з політичною, моральною, естетичною культурою вона складає єдине ціле  соціальну культуру суспільства.

            ПРАВОВА КУЛЬТУРА - знання і розуміння прав, обов’язків та законів.

      Основні документи, які регламентують права та обов'язки громадян – це Конституція України, Загальна декларація прав людини, Конвенція ООН 

про права дитини.

    Щоб уміло і правильно користувати правами і добре виконувати обов’язки, не порушуючи права і законні інтереси інших, потрібно знати закони.

    У нашій школі існує система правової освіти, до якої входять:  уроки правознавства, позакласні та позашкільні виховні заходи, зустрічі з працівниками відділу юстиції, освіти та медицини, місцевого самоврядування, рада з питань профілактики правопорушень, співпраця з батьками, педагогічна рада школи, учнівське самоврядування.

    Формування правої культури учнів, як правило, треба починати з початкової школи. Учнів потрібно ознайомлювати з правовою відповідальністю за вчинки, які вони роблять часом не усвідомлюючи їхніх наслідків. Учні повинні знати, що за всі неправомірні дії їх чекає покарання. Покарання – це захід примушення, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчинені злочину, що укладається в передбаченому законом позбавленні чи обмеженні прав і свобод засудженого.

    Для того, щоб учні не вчиняли неправомірних дій, потрібно формувати у них розуміння ціннісної поведінки.

    Пропонований кодекс цінностей – це систематизація цінності правового виховання та формування елементів правової культури учнів.

    Отже, ми повинні  формувати в учнів почуття ціннісного ставлення, розуміння відповідальності за свої вчинки, культуру поведінки, і в цьому й буде заключатися правова культура учнів.

    Формування правової культури учнів забезпечене цілісною роботою педагогічного колективу, батьків, громадськості. Школа тісно співпрацює з сільською радою, дільничним інспектором у питаннях запобігання правопорушенням.

    Правова культура є складовою частиною і найважливішою засадою демократії. Залежно від носія розрізняють три види правової культури:

 • правову культуру суспільства;

 • правову культуру особистості;

 • професійну правову культуру.

    Правову культуру особистості складають три основні аспекти:

 • інтелектуальний (знаннєвий) – поінформованість була і залишається важливим каналом формування юридично зрілої особи;

 • емоційно-психологічний аспект (правосвідомість та правове мислення) – розуміння і переконаність у необхідності і соціальній корисності норм права;

 • поведінковий аспект – уміння користуватися правовими знаннями у практичній діяльності.

    Нинішня соціально-економічна і політична ситуація в державі недостатньо сприяє формуванню належного середовища для виховання молодого покоління. Невпорядкованість законодавства, його нестабільність, суперечливість і мінливість, недієвість і неефективність механізму приведення в дію прийняття законів призводять до усвідомленого ігнорування їх вимог, цінності права, зневажливого ставлення до правових принципів, що сприяє виникненню правового нігілізму. Щоб запобігти його поширенню в суспільстві, необхідні відповідні дії з боку держави, а саме: удосконалення законодавства та механізмів його впровадження, пошуки нових підходів до системи правової освіти і, відповідно, досягнення високого рівня правової культури особистості і суспільства.

    20-річний стаж викладання правознавства в загальноосвітній школі і результативність роботи сприяли вибору теми досвіду «Формування елементів правової культури учнів».       

       Основна ідея досвіду – залучення учнів до самостійного пошуку розв’язання правових проблем на основі отриманих знань для усвідомлення ними сутності і соціальної значущості правових явищ, що сприятиме формуванню правової культури особистості. 

        Основні напрями реалізації ідеї досвіду:

 • формування системи правових знань учнів на основі інноваційних освітніх технологій;

 • розвиток правового мислення учнів шляхом засвоєння досвіду творчої діяльності;

 • забезпечення практичної спрямованості навчання шляхом використання на уроках авторського навчально-методичного комплексу;

 • стимулювання школярів до свідомого застосування, дотримання та пропаганди правових норм через організацію правового лекторію для батьків та громадськості;

 • надання допомоги у виборі майбутньої професійної діяльності.

       Науково-теоретичне обґрунтування досвіду

       Проблематику формування правової культури вивчають філософи, юристи, соціологи, психологи, дидакти тощо. Системні дослідження правової культури здійснювали такі відомі вчені, як Є.Агранівська, С.Алексєєв, Д.Керімов, М.Козюбра, В.Кудрявцев, П.Рабінович, Ю.Шемшученко. У педагогічній науці дослідженням правової культури займалися В.Владимиров, Г.Давидов, І.Ільїн, А.Нікітін, К.Нурбеков, М.Підберезський, Н.Ткачова, та ін. Їх праці присвячені насамперед аналізу основ, змісту та особливостей загальної та професійної правової культури. Дидактичні аспекти формування правової культури учнівської молоді, на мій погляд, у науковій педагогічній літературі розкрито недостатньо. Мої особисті дослідження показали, що в освітянських виданнях серед одинадцяти публікацій щодо формування політичної, естетичної культури лише одна стаття  з досвіду формування правової культури учнівської молоді (узято період 2010 - 2014 р.р.).

      Технологія реалізації ідеї

    Вибираючи форми організації навчальної діяльності, ураховуємо, що введення в дев’ятому класі нового предмета «Правознавство (практичний курс)» орієнтовано на формування елементів правових знань, правових орієнтирів, дає можливість урахувати інтереси, нахили і здібності учнів кожної дитини, вирішити питання професійної орієнтації та самовизначення в майбутньому, тому намагаюсь забезпечити відповідний рівень правових знань як одного з елементів правової культури через формування критичного мислення учнів, набуття навичок оцінювання суспільних явищ і процесів творчо, логічно, нестандартно.

   Сьогодення вимагає від педагога посилення практичної спрямованості вивчення курсу «Основи правознавства», тому головне завдання бачу в тому, щоб навчити учнів правомірно діяти в різних життєвих ситуаціях. Розв’язування юридичних задач та правових ситуацій сприяє, по-перше, кращому засвоєнню теоретичного матеріалу і, по-друге, розвиває правове мислення як важливий елемент правової культури. Учні вчаться працювати з нормативно-правовою базою, застосовувати набуті знання на практиці, а зміни в чинному законодавстві зумовлюють необхідність розробки юридичних задач. Результатом багаторічної роботи стало створення навчально-методичного комплексу, який містить юридичні задачі, ситуаційні ігри, моделі правових ситуацій, пам’ятки для учнів, методичні рекомендації для вчителів.

    Кожна галузь права має свої особливості, тому для розв’язання юридичних задач розроблено відповідні алгоритми.

   Поглибленню правових знань учнів сприяє аналіз документів, фактів, ситуацій, який вимагає відповіді на запитання «Чому? Аргументуйте відповідними нормативно-правовими положеннями». Рівень розуміння учнями змісту правових положень значно підвищується, якщо вони виконують завдання з порівняння термінів і понять – за заданими критеріями: порівняти поняття «усиновлення», «опіку» і «піклування», «патронат», використовуючи статті Сімейного кодексу. Пропонуємо учням визначити спільні риси і самостійно вибрати критерії для виконання даного завдання.

    Практика роботи показала, що після виконання таких завдань учні засвоюють навчальний матеріал на більш високому рівні.

    Викладаючи правознавство, учитель передбачає виконання учнями завдань підвищеної складності. Розвитку правового мислення учнів сприяє виконання ними такого типу завдань, як моделювання правових ситуацій. Вивчаючи, наприклад, питання про можливе виникнення суперечки між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини, моделюємо ситуації, коли такий спір може виникнути, з використанням понять «цивільний шлюб», «розірвання шлюбу», «режим окремого проживання».

    Моделювання правових ситуацій застосовується на семінарських заняттях із правознавства, де у вчителя та учнів є більше часу для творчості. Досить ефективним для учнів є такий прийом із розвитку правового мислення, як уточнення ними змісту правових норм.

Світ, в якому ми сьогодні живемо, стає все більш залежним від інформаційних технологій. Вони широко, інтенсивно і ефективно використовуються людиною у всіх сферах діяльності.

Для мільйонів сучасних людей комп’ютер перетворився на невід’ємний  атрибут повсякденного життя, став незамінним помічником у навчанні, в роботі і відпочинку. Він визволив людину від рутинної праці, спростив пошук і отримання необхідної та актуальної інформації, спілкування між людьми, прискорив ухвалення рішень. Інформатизація всіх сфер життя суспільства призвела до появи нової категорії культури – інформаційної культурі, причому оволодіння нею починається з раннього дитинства.   Це означає, що використання інформаційних технологій у школі, – процес об’єктивний і цілком закономірний.

Викладач правознавства у  сучасній  школі – один з важливих суб’єктів навчального процесу, від якого залежить, наскільки грамотно і вірно буде організовано правове навчання і виховання  сучасної  молоді  в  умовах  побудови  в  Україні  правової  держави. Саме  вчитель має відігравати важливу роль, допомагаючи молоді стати проінформованими, активними, відповідальними громадянами, творцями демократичного суспільства та  правової держави. Задля виховання особистостей,  які можуть приймати самостійні рішення, знаходити свій шлях в новому оточенні та  в новій реальності, що швидко змінюється, система шкільної освіти також має бути  сучасною, застосовувати нові методи та технології навчання.

У зв’язку з цим актуально і методично обґрунтовано використовувати ІКТ на уроках права, тому що використання ІКТ формує такі вміння: передавати зміст тексту в стислому або розгорнутому вигляді відповідно з метою навчального завдання;  проводити інформаційно – смисловий аналіз тексту;  складати план, тези конспекту.

У мене склалися такі форми застосування ІКТ на уроках права:

- Робота в Word: тексти документів, тести, контрольні роботи, дидактичний роздатковий матеріал;

- Робота в Excel : таблиці,   діаграми, схеми;

- Робота в Power Point: мультимедійні презентації вчителя – найбільш важливу інформацію на слайді можна анімувати. Рух окремих частин слайда приверне увагу учня. Презентація дозволяє ілюструвати розповідь, зробити урок більш організованим,  наочним,  цікавим,  мобільним; мультимедійні презентації учнів – організація самостійної роботи,  що дозволяє розширювати і поглиблювати знання учнів, проводити величезну дослідницьку роботу, проявляти творчий підхід до досліджуваної теми.

Крім підвищення мотивації, наочності і створення емоційного настрою, використання комп’ютерів на уроках дозволяє підвищити ефективність діяльності вчителя та учнів.

Застосування вказаних форм роботи дозволяє не тільки створити умови для економії часу,  здійснювати роботу щодо стимулювання та розвитку пізнавального інтересу учнів, формування у них навичок роботи з інформацією. В ході такої роботи одночасно здійснюється  і формування в учнів елементів правової культури та правомірної поведінки.

Щодо  власного  досвіду,  то  з  метою  формування  в  учнів  елементів  правової  культури  та  правомірної  поведінки,  я використовую ІКТ:

-  під  час  вивчення  нового матеріалу;   

-  при  проведенні  комбінованих уроків;   

- для  закріплення  знань (практикум, вирішення юридичних задач);   

- з  метою  контролю  знань  і  умінь  учнів  (контрольні,  самостійні роботи);       

-  з  метою  перевірки  рівня  засвоєння  матеріалу  попереднього  уроку.

Важливим чинником формування інтересу учнів до предмета  «Правознавство» дослідники вважають урізноманітнення форм організації навчання. Останнім часом з’явилась певна кількість досліджень з проблем методики викладання правознавства (О.Наровлянський, О.Пометун, І.Усенко  та ін.), де аналізуються підходи до форм організації навчання цього предмета.

Акцент  робиться  на  тому, що важливу роль у досягненні позитивного результату в цьому процесі відіграє правильний їх вибір, що буде сприяти організації пізнавальної діяльності учнів на творчому рівні.

З  цим  важко  не погодитись.  Дійсно, викладаючи курс правознавства, вчителю необхідно застосовувати різні форми та методи навчання. На  своїх  уроках  я  намагаюсь  завжди  поєднувати  різні форми та методи навчання,  віддаючи  перевагу  евристичним  бесідам,  постановці  проблемних  питань,  роботі  з  нормативно-правовими  актами,  складанню  схем,  таблиць,  розв’язанню  юридичних  задач.

    На  мою думку,  важливу роль у процесі  формування правової  культури  та  правомірної  поведінки  школярів,  відіграє й позакласна та позашкільна робота  (факультатив, гурток з правознавства, екскурсія, правова  вікторина,  брейн-ринг). З пропагандою правових знань правознавці 9 класу постійно виступають перед учнями школи, презентують свої проекти.  Щорічно проводимо тижні правових знань, місячники.

    Основою правової культури особистості були і будуть знання і розуміння права. Успіхи учнів у різних видах інтелектуальних змагань, зокрема в учнівських предметних олімпіадах, свідчать про результативність педагогічного досвіду. Випускники вступають до юридичних вузів.